За своєю суттю це — глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, «оживити» Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, працюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові.
Сюжет і композиція: дві сюжетні лінії, які переплітаються, — особиста (Маруся-Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).
Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів.
Розділи роману «Маруся Чурай»:
I — «Якби знайшлась неопалима книга»;
II — «Полтавський полк виходить на зорі»;
III — «Сповідь» (внутрішній монолог героїні, у якому є екскурси в минуле);
IV — «Гінець до гетьмана»;
V — «Страта»;
VI — «Проща»;
VII — «Дідова Балка»;
VIII — «Облога Полтави»;
IX — «Весна, і смерть, і світле воскресіння».
Центральним є розділ «Сповідь» — три ночі Марусі, проведені в темниці перед стратою. Через спогади героїні перед нами проходять епізоди історії України, змальовано переживання і страждання дівчини, її особисту драму.
Кульмінація 1 — суд і вирок.
Зав 'язка — спогади Марусі про стосунки з Грицем.
Розвиток дії — Маруся йде на прощу.
Кульмінація 2 — облога Полтави.
Розв’язка — зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.
Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.
Особливості сюжету роману «Маруся Чурай»:
1. На початку твору — розв’язка, що поєднує його з новелою.
2. Дві сюжетні лінії: визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького; любовна лінія, що розвивається за принципом трикутника: Маруся — Гриць — Іван Іскра.
Серед порушених у творі проблем:
• таїна, сила й незбагненна, часто без¬жальна логіка любові;
• фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесеного й приземленого в людському житті;
• доля як наслідок вибору між цими цінностями;
• шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зрада як шлях до загибелі;
• творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу;
• славна й трагічна боротьба народу за свою державність.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід: ліро-епос.
Жанр: історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах.
Тема: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного життя України XVII ст.; усенародна участь у Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Ідея: возвеличення Марусі Чурай — хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки; утвердження в образі Марусі Чурай найкращих рис українського жіноцтва — багатої духовності, співучості, ліризму, романтичної вдачі, незалежності натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибоку віру в духовну силу й могутність українців.
Головні герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань
Композиційно-стильові особливості: тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко).
