• Завантажую...

До дня народження архітектора Бекетова

4 Січня 2017 р. 658

До дня народження архітектора Бекетова

До дня народження видатного архітектора, який працював в Харкові співробітниками Юнацької бібліотеки було проведено виховний захід з учнями 8 класу.

Бекетов Олексій Миколайович (1862-1941)
Академік архітектури, дійсний член Санкт-Петербурзької Імператорської академії мистецтв, дійсний член Харківського відділення, Імператорського
Російського технічного товариства, дійсний член Академії архітектури СРСР, Заслужений діяч мистецтв УРСР, член Всесоюзного, Республіканського
й Харківського Союзу архітекторів.
О.М. Бекетов народився 3 березня 1862 року в Харкові у родині видатного вченого-хіміка академіка Миколи Миколайовича Бекетова
(1827-1911) – одного із творців сучасної фізичної хімії. У Харкові пройшли дитячі роки Олексія. Тут він закінчив Перше реальне училище, де
малюнок і живопис викладав учень К.Брюллова – Д. Безперчий. Крім того, О.Бекетов навчався у приватній художній школі М.Д.Іванової-Раєвської,
першої жінки в Росії, якій Академія мистецтв присвоїла звання художника.
Вирішальну роль у формуванні поглядів майбутнього архітектора відіграли найбільш близькі люди: батько, М.М.Бекетов, і дядько, Андрій
Миколайович Бекетов (1825-1902), вчений-ботанік, один з основоположників морфології та географії рослин, ректор Петербурзького університету.
Перебуваючи під впливом академічного середовища, вивчаючи книги з багатої домашньої бібліотеки, О.Бекетов отримав прекрасну освіту, що
стала фундаментом його професійних знань.
Архітектурну освіту О.М.Бекетов отримав у Санкт-Петербурзі в Імператорській Академії мистецтв (1882-1888), де його вчителями були
такі видні петербурзькі майстри кінця XIX – початку XX століття, як Р.А.Гедіке, А.І.Кракау, Д.І.Грімм, М.Є. Месмахер. Основними принципами,
успадкованими Бекетовим у своїх учителів, були прихильність до композиційної строгості, логічності в проектуванні як планів, так і
фасадів, повага до класичної традиції. Дипломна робота О.М.Бекетова, виконана на тему «Вокзал при приморських купальнях на Чорному морі»
(1888), була відзначена Золотою медаллю. Після закінчення Імператорської Академії мистецтв 1889 року О.М.Бекетов повернувся до Харкова. «Я стояв
біля казкових палаців і згадував вузькі провулки рідного міста, тісні й брудні, забудовані глиняними будиночками вулиці, − згадував Олексій
Миколайович, − і мене з нестримною силою потягнуло до Харкова, захотілося віддати йому всі свої здібності».
Першою творчою удачею молодого архітектора була перемога в закритому конкурсі на проект нової будівлі Комерційного училища (1889-1901),
організованому Купецькою громадою Харкова. Проект вирізнявся раціональністю, зручним плануванням, класичними пропорціями, строгістю й
вишуканістю деталей. 1894 року О.М.Бекетов виконав проект на звання академіка архітектури на тему «Бібліотека на 1,5 млн. томів з галереєю
великих людей і нумізматичним музеєм». За відмінні успіхи в архітектурі, доведені програмним проектом, С.-Петербурзька Імператорська Академія
мистецтв присвоїла майстру звання Академіка архітектури й обрала його Дійсним членом Академії мистецтв.
Харків, який швидко зростав, переживав у цей час будівельний бум і залучав як ділових людей, так і архітекторів, перед якими відкривалися
великі можливості. Ключова роль у формуванні архітектурного середовища міста належала О.М.Бекетову. За його проектами у Харкові було побудовано
близько 50 будівель, більшість із яких розташована на центральних площах і вулицях. Виконані в різних стилях, позначені масштабністю та
ефектністю, ці споруди до сьогоднішнього дня визначають характер забудови центральних ансамблів міста.
Навчальні заклади – один із найважливіших напрямків у творчості архітектора. Це було пов'язано не тільки з розвитком Харкова як
інтелектуальної столиці півдня Російської імперії, але й із традиціями родини Бекетових, для якої робота в галузі поширення освіти була однією з
першочергових громадських справ. Підтримуючи ці ідеї, архітектор проектував навчальні заклади й для інших міст: жіноче Єпархіальне
училище в Лубнах (1907), Вище гірниче училище в Катеринославі (1912), а також навчальні заклади в Бєлгороді.
Проекти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О.М.Бекетовим безкоштовно. Це проект
Громадської бібліотеки (1899-1901, нині ХДНБ ім. В.Г.Короленка) і проект будівлі Харківської жіночої недільної школи Х.Д.Алчевської
(1896, нині Виставковий зал Харківського художнього музею).
Ім'я О.М.Бекетова пов'язане з найбільшим ансамблем центру Харкова – Миколаївською площею (нині пл. Конституції). Тут було споруджено будівлі
банків: Земельного (1896-1897), Торговельного (1899), Волзько-Камського (1906-1907), Азовсько-Донського (1894-1896). У цей час з метою
розвитку металургійної промисловості країни О.К.Алчевський заснував Донецько-Юр’ївське металургійне товариство. О.М.Бекетов спроектував
виробничі корпуси й робітниче селище металургійного заводу, що поклало початок м. Алчевську.
За проектами О.М.Бекетова було споруджено будівлі Харківського медичного товариства і Пастерівського інституту (1911-1913, нині НДІ ім.
І.І.Мечникова), Комерційний інститут (1914-1916, нині ХНТУСГ ім. П.Василенка), будівля судових установ (1899-1902, нині Апеляційний суд
Харківської обл.), Церква Різдва Богородиці (Ново-Каплунівська) (1896-1912, не збереглася), притулок для дворянських сиріт (1913-1915,
нині корпус НЮА ім. Ярослава Мудрого). І нині перед парадним входом до ХНУ ім. В.Н.Каразіна стоїть пам'ятник його засновникові, створений у
1905-1907 рр. скульптором І.Андреолетті та архітектором О.М.Бекетовим.

Шкільні новини
Увага Тиждень інформатики 2019
14 Листопада 2019 р. 62
Шкільні новини
Єднання навколо мови
8 Листопада 2019 р. 138
Шкільні новини
Осінній бал 2019
5 Листопада 2019 р. 311
Події
Бажаємо перемоги!
2 Листопада 2019 р. 216